Книга австрійського економіста Карла Менгера, з якої почалася Австрійська школа економіки і отримала розвиток неокласична економічна теорія. Це був один із перших сучасних трактатів, який містив розвиток теорії граничної корисності. Менгер висунув свою теорію про те, що гранична корисність товарів, а не витрата праці, є джерелом їх цінності.

В книге излагается подход к построению этической теории с точки зрения косвенного утилитаризма, или утилитаризма правил, в противовес утилитаризму поступка. Автор исследует связь между этикой и экономической теорией: степень экономического развития и уровень процветания общества обусловлены его моральным климатом.