Книга австрійського економіста Карла Менгера, з якої почалася Австрійська школа економіки і отримала розвиток неокласична економічна теорія. Це був один із перших сучасних трактатів, який містив розвиток теорії граничної корисності. Менгер висунув свою теорію про те, що гранична корисність товарів, а не витрата праці, є джерелом їх цінності.

«Великолепное исполнение. Он говорит о том, о чем нужно говорить, и делает это с завидной смелостью и прямотой. Я не знаю никакой другой книги, по которой смышленый обыватель смог бы выучить фундаментальные экономические истины за такое короткое время». Ф.А. Хайек.

Якщо люди в перехідних країнах – не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь – дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал.

Генри Хэзлит находит источник моральных правил в более широком обществоведческом контексте, опираясь на теорию общественного сотрудничества, разработанную Людвигом фон Мизесом. В книге, помимо, положительного изложения проблематики утилитаризма правил, содержится критический анализ альтернативных подходов, в частности и прежде всего кантовского.

Книга ведущего перуанского экономиста, начавшего рыночные реформы в охваченной гражданской войной, отсталой и нищей стране, была буквально бестселлером в 80-е годы не только в Перу, но и во всей Латинской Америке. Де Сото сумел на громадном эмпирическом материале доказать, что причины нищеты и отсталости Перу — источник взаимной вражды и беззакония — коренятся в несовершенстве законов о собственности, в первую очередь о собственности на землю.